Успішні історії

Успішна історія випускниці Програми Руслани Бондаренко

Руслана Бондаренко: “Сучасний лідер — це патріот”

“Мій рецепт успіху – це постійна робота над собою, самонавчання, саморозвиток, пізнавання нових сфер. Не можна зациклюватися на чомусь одному і думати, що це верхня межа успіху. Світ занадто різноманітний для того, щоб зупинитися на досягнутому!” — запевняє Руслана Бондаренко, переможниця проекту “Перший крок до успіху”, дуже активна та цілеспрямована дівчина, журналістка за професійною діяльністю.

Про Український Жіночий Фонд Руслана дізналася ще задовго до того, як долучилася до проекту. Однак взяти участь в програмі порадила їй хороша знайома і “наставниця в журналістиці” — Вікторія Бірюкова, яка також свого часу стала переможницею програми “Перший крок до успіху”.

Ідея проекту, який Руслана подала на конкурс, виникла у дівчини ще у студентські роки. Ще тоді вона організувала гурток журналістики в Білоцерківському національному аграрному університеті, а її колежанка Вікторія, будучи студенткою на факультеті журналістики Національного університету ім. Тараса Шевченка, допомагала їй у цьому професійною порадою. “Ми випускали власну студентську газету, знімали відеоролики, вели соціальну сторінку. І коли вже трішки назбиралося досвіду, то вирішили ним поділитися. І до того ж, прекрасно знали, що у вишах міста нічого такого не було. Однією з причин була недостатність інформації про те, як це правильно робити. От з цього і виникла ідея  організувати «Молодіжну школу журналістики», з якою ми подалися на проект” — пригадує Руслана.

Проект дійсно виявився цікавим та перспективним. “Молодіжна школа журналістики” тривала майже 4 місяці. Головна мета полягала в тому, щоб сприяти створенню молодіжних ЗМІ в навчальних закладах міста, які змогли б об'єктивно висвітлювати життя молоді у виші і поза ним, їх переживання, бачення майбутнього. “Для цього ми спочатку проводили 2-х місячне навчання: запрошували журналістів місцевого рівня, з вітчизняних телевізійних каналів, друкованих та інтернет-ЗМІ. По завершенню навчання кожен учасник, у формі практичного закріплення матеріалу, долучився до написання збірки «10 героїнь», в якій розповідалися життєві історії звичайних, на перший погляд, білоцерківчанок, але внесок яких в життя міста був неоціненний” — розповідає про перебіг проекту Руслана.

Після закінчення проекту у вишах активізувався інтерес до журналістики. Прикметно, що в окремих навчальних закладах ініціатива прижилася і в них почали діяти власні журналістські студії. Одна з учасниць наразі працює на місцевому телебаченні.

Ініціатор проекту Руслана Бандаренко впевнена, що проект був яскравим та успішним. Зі слабких сторін дівчина називає лише певну розтягненість проекту у часі і обмеженість бюджету. А щодо причини успіху, то він, за словами Руслани, криється в бажанні зробити суспільно корисні речі. До того ж, активно та творчо працювати стимулювала молода команда, з якою було приємно і цікаво втілювати задумане. А ще — успішно реалізувати свій проект Руслані допомогли її внутрішні якості, висока працездатність та постійна спрага до навчання, до опанування чогось нового.

Приємно, що успішність цього проекту можна також вимірювати не лише гарно зробленою роботою та чудовою реалізацією задуманого, а тим, що участь у проекті допомогла його учасникам розкрити свій внутрішній потенціал, творчо проявитися, спробувати себе в новій ролі. Зокрема, проект допоміг проявитися і розкрити у собі лідерські якості багатьом учасникам, які до нього долучились. “Як на мене, лідер (сучасний чи століття тому) – це в першу чергу людина слова, із стійкими моральними принципами, яка не боїться критики і готова відстоювати власну думку. І звичайно, сучасний лідер для українських реалій – це патріот. Усіх лідерів вирізняє наполегливість, відповідальність та вміння ризикувати. А ще — всіх нас об'єднує постійних рух, бажання йти вперед, розвиватися і допомагати змінювати на краще країну. Нехай навіть і в маленьких масштабах, але все ж...”,— ділиться своїми думками авторка ідеї.

Реалізація проекту змінила також і саму Руслану, яка виступила його ідейним натхненником та координатором. Змінилися певні погляди дівчини на життя, додалося впевненості та віри у власні сили: “Коли мені було 20 років, я не вагаючись казала, що успішна жінка – та, яка має високооплачувану роботу, може повністю себе матеріально забезпечити і. т.п. Та з часом образ жінки-лідера набув більш комплексних і складніших характеристик для мене. Успішна жінка – це в першу чергу щаслива жінка, з люблячою сім'єю, улюбленою справою, яка приносить їй задоволення, самореалізацію і винагороду. До того ж, винагорода не завжди має матеріальну форму. Кар'єра, робота, рідні, власне «я» — всі ці складові мають між собою дуже тонку грань, тому головне розставити правильні пріоритети і не загубитися в купі повсякденних справ, не втратити відчуття того, що ти жінка”.

Фонд підтримки молодіжної політики, Київська область